Стандарти кібербезпеки

Це методи, що зазвичай викладені в опублікованих матеріалах, які намагаються захистити кібернетичне середовище користувача чи організації. Це середовище включає в себе користувачів, мережі, пристрої, все програмне забезпечення, процеси, інформацію в режимі зберігання або транзиту, програми, служби та системи, які можуть бути безпосередньо або опосередковано підключені до мереж. Основна мета — знизити ризики, включаючи попередження або пом'якшення кібер-атак. Ці опубліковані матеріали включають збірки інструментів, політику, концепції безпеки, гарантії безпеки, керівні принципи, підходи до управління ризиками, дії, навчання.

 Стандарти кібербезпеки існували протягом кількох десятиліть, оскільки користувачі та постачальники співпрацювали на багатьох вітчизняних та міжнародних форумах для здійснення необхідних можливостей, політики та практики — як правило, вони з'являлися з роботи в Стенфордському консорціумі з досліджень з питань інформаційної безпеки та політики у 1990-х.^[1] Також багато завдань, які колись виконувалися вручну, зараз виконуються комп'ютером; тому існує потреба в забезпеченні інформації (ІА) та безпеці.

Американське дослідження 2016 року щодо затвердження рамок безпеки США повідомило, що 70 % опитаних організацій вважають NIST Cybersecurity Framework найбільш популярним передовим досвідом комп'ютерної безпеки, але багато хто відзначає, що для цього потрібні значні інвестиції.^[2]

Головний службовець з питань інформаційної безпеки, як правило, покладається на вибір, впровадження та контроль ефективності та ефективності стандартів кібербезпеки для їх організації.

• BS 7799-1: 2005 — Британський стандарт BS 7799 перша частина. BS 7799 Частина 1 — Кодекс практики управління інформаційною безпекою (Практичні правила управління інформаційної безпеки) описує 127 механізмів контролю, необхідних для побудови системи управління інформаційною безпекою (СУІБ) організації, визначених на основі кращих прикладів світового досвіду в цій області . Цей документ служить практичним керівництвом по створенню СУІБ
• BS 7799-2: 2005 — Британський стандарт BS 7799 друга частина стандарту. BS 7799 Частина 2 — Управління інформаційною безпекою — специфікація систем управління інформаційною безпекою (Специфікація системи управління інформаційної безпеки) визначає специфікацію СУИБ. Втора частина стандарту використовується як критерії при проведенні офіційної процедури сертифікації СУІБ організації.
• BS 7799-3: 2006 — Британський стандарт BS 7799 третя частина стандарту. Новий стандарт в області управління ризиками інформаційної безпеки
• ISO/IEC 17799: 2005 — «Інформаційні технології — Технології безпеки — Практичні правила управління інформаційної безпеки». Міжнародний стандарт, базувався на BS 7799-1: 2005.
• ISO/IEC 27000 — Словарь і визначення.
• ISO/IEC 27001 — «Інформаційні технології — Методи забезпечення безпеки — Системы управління інформаційної безпеки — Требования». Міжнародний стандарт, базувався на BS 7799-2: 2005.
• ISO/IEC 27002 — Зараз: ISO/IEC 17799: 2005. «Інформаційні технології — Технології безпеки — Практичні правила управління інформаційної безпеки». Дата выхода — 2007 год.
• ISO/IEC 27005 — Зараз: BS 7799-3: 2006 — Руководство по управлению рисками ИБ.
• Німецьке агентство з інформаційної безпеки. Інструкція з захисту базової лінії — стандартні гарантії безпеки (керівництво по базовому рівню захисту інформаційних технологій).

Інформаці́йна безпе́ка — це стан захищеності систем обробки і зберігання даних, при якому забезпечено конфіденційність, доступність і цілісність інформації, або комплекс заходів, спрямованих на забезпечення захищеності інформації від несанкціонованого доступу, використання, оприлюднення, руйнування, внесення змін, ознайомлення, перевірки, запису чи знищення (у цьому значенні частіше використовують термін «захист інформації»).

Інформаційна безпека держави характеризується ступенем захищеності і, отже, стійкістю основних сфер життєдіяльності (економіки, науки, техносфери, сфери управління, військової справи, суспільної свідомості і т. д.) стосовно небезпечних (дестабілізаційних, деструктивних, суперечних інтересам країни тощо), інформаційним впливам, причому як до впровадження, так і до вилучення інформації^[1].

Поняття інформаційної безпеки не обмежується безпекою технічних інформаційних систем чи безпекою інформації у чисельному чи електронному вигляді, а стосується усіх аспектів захисту даних чи інформації незалежно від форми, у якій вони перебувають.